Здравствуйте ,уважаемые посетители. Хочу кое что рассказать вам.Есть такая пословица" Утро вечера мудреннее" Я порассуждал над ней и вот что у меня вышло из этого. С одной стороны ,если отнести это к обычному дню,то получается всё правильно. Утром на свежую голову многое лучше понимается и решаются лучше жизненные вопросы.
А если отнести это к жизни вообще,то утро жизни -это молодость ,неопытность и непонимание чего либо. Как говорят с возрастом это понимание приходит. Вот и отнесём это к возрасту,то есть к вечеру жизни,не дня а именно целой жизни. Вечер жизни -это уже далеко не молодость, а старость, жизненный опыт и понимание того,чего не доходило ещё в молодости.
Люди в старом возрасте уже многое поняли,повидали многое. Поэтому они и соображают лучше на основе своего жизненного опыта.
У молодых такого опыта ещё нет и многое они могут не понимать, не прожив многие годы, не подойдя к вечеру жизни.
Вот ,таким образом я и подумал,что относительно жизни эта пословица звучит совершенно по иному, а именно"Вечер жизни утра мудреннее" .А вы что думаете на этот счёт? Каковы ваши мнения по этому поводу?
Александр Бежецкий(Саня, сашок, санчес ака Бегун, бежа),
Лемберг, Хохлостан (временно не подконтрольные Польше области)
Филантроп, мезонист, нигиллянт, агронавт, агроном, алконафт. Очень люблю сочинять, мастурбировать, покуривать травку и исполнять, даря радость себе. Участник поселковой самодеятельности. Ищу спонсора и спонсоршу из представителей российской несистемной оппозиции.
Автор-истребитель, психоананытик Православно-сектантского характера.
Кандидат на Дарвиновскую премию за эпическую утерю пароля и логина.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Публицистика : Християнські Побутові Колискові - Воскобойников Ігор Григорович Протягом тривалого часу мене цікавили саме християнські колискові, причому, побутові, тобто ті, яких співають рідні саме у побуті біля самої колиски.
Й ось десь із місяць тому Господь дав мені самому низку колискових, частину з яких сьогодні наводжу.
З того часу я більш системно зацікавився цим питанням й, до мого здивування і навіть із прикрістю, виявив майже повну порожнечу у цьому напрямі. І це у нас, на співучій Україні!
Ще раз підкреслю, мова йде не про літературні колискові, які є у класиків, хоча й у дуже невеликій кількості, й пару яких можна зустріти навіть на нашому сайті: у Светлани Касянчик та у Зоряни Живки.
… Звернувся інтернетом до бібліотекарів системи дитячих бібліотек України й із вдячністю ознайомився із ще якоюсь дещицею колискових. Причому, із прикрістю відзначаю, що наші християнські поети й тут «пасуть задніх», віддавши повністю цей надважливий напрямок духовного виховання на перекручування лукавому.
Отже, намагаючись не скотитися до примітивізму, намагався зробити колискові різного рівня складності від максимально простих й гнучких, щоб мама, тато або інший родич міг сам творити їх та прилаштовувати до індивідуальних потреб, так би мовити, не зазираючи до писаного тексту.
Заздалегідь ДУЖЕ вдячний усім, хто випробує їх у практичних умовах і повідомить свою думку.
Ще більш вдячним буду за продовження розвитку цього напрямку і повідомлення мені про набутки як українською, так й основними романо-германськими та слов'янськими мовами.
